Наші 5 днів у Данангу — дайвінг, скутери й затори Сайгона

Ми приземлилися у В'єтнамі о 00:40, одразу після 16-годинної пересадки в Пекіні, куди якимось дивом вмістився Великий китайський мур. В'єтнам — моя 81-ша країна, але перші два дні ми хотіли від нього лише одного — виспатися. Потім було 5 днів у Данангу: моя дівчина вперше в житті пірнула з аквалангом, я їздив на електроскутері дорогами, де 80% транспорту — скутери, а міст у формі дракона переходив знову й знову.
Це була перша справжня зупинка нашої місячної подорожі Азією — 9 країн за 4 тижні.
В'єтнам — довга вузька країна на східному краю Індокитаю, де живе близько 102 млн людей. Дананг лежить посередині в'єтнамської «S» і нині більший, ніж на старих мапах: у липні 2025 року місто поглинуло провінцію Куангнам, тож Хойан тепер формально частина Дананга, а населення міста — близько 3,9 млн. Цікавий факт: В'єтнам — другий у світі виробник кави, і близько 95% цієї кави — робуста.
Затори в Хошиміні й пішохідна вулиця о 22:00
Два перельоти й понад 12 годин у повітрі. Авіакомпанія Air China добре нас годувала, крісла були зручні, але прилетіли ми все одно виснажені. Ми забронювали готель біля аеропорту, приблизно $34 за ніч, і ванна там стояла просто в кімнаті. Номер мав значно кращий вигляд, ніж обіцяла ціна, і так, ванною ми скористалися.

Здебільшого ці два дні ми проспали. Коли нарешті вибралися в центр Хошиміна, таксі їхало туди близько 50 хвилин і коштувало приблизно $5. Затори тут настільки звичні, що водій усю дорогу дивився в телефоні відео, згенеровані ШІ. Для решти поїздок ми викликали Grab.
Увечері ми опинилися біля річки Сайгон, на широкій пішохідній вулиці, повній вогнів і людей. Це бульвар Нгуєн Хюе: 670 метрів від мерії до річки, пішохідний із 2015 року. Хтось дивився на великих екранах улюблених зірок, хтось просто гуляв або їв. Знайти ресторан, де о 22:00 ще годують, виявилося невеликим квестом. Ми впоралися.

Дананг: вид на море й так собі сніданок
Вечірнім рейсом ми за 1 год 20 хв долетіли з Хошиміна до Дананга й приземлилися в суботу о 22:00. Першим, що ми з'їли в Данангу, була піца з доставкою. Не дуже по-в'єтнамськи, але було пізно.
На 5 ночей у нас був номер із видом на море, приблизно $53 за ніч. Прокидатися та бачити у вікні пляж — найкраще, що було в цьому готелі. Найгіршим був сніданок — на щастя, іншої їжі у вартість не входило.

Дайвінг у Данангу для початківців
Ми знайшли в Google Maps дайв-центр на пляжі Бай Да (Bãi Đá) і забронювали там пробне занурення — з тих, де не потрібен жоден сертифікат. Для моєї дівчини це було перше занурення в житті, для мене — третє чи четверте. На нас двох було двоє інструкторів, і майже годину ми провели на мілководді, на глибині 5–10 метрів. Усе було спокійно, без жорстких рамок, і ми спливли, навіть не витративши все повітря в балонах. Нам обом сподобалося.
Коштувало це приблизно $120–130 на двох, включно з окремою платою за GoPro. Якщо хтось із вас пірнає вперше, доплатіть за камеру.
Пробні програми на кшталт PADI Discover Scuba Diving — це не глибше за 12 метрів і без сертифіката, тож від вас ніхто не чекає жодних знань. А ще нам пощастило з датами: сухий сезон у Данангу триває із січня по серпень, а з вересня по грудень — сезон дощів і тайфунів.

Оренда скутера в Данангу
Моє європейське посвідчення водія саме по собі у В'єтнамі не діє, тож я орендував електроскутер. Він розганяється приблизно до 50 км/год і в їзді нічим не відрізняється від звичайного скутера.
Правило, наскільки я його розумію, таке. За в'єтнамським Законом про порядок і безпеку дорожнього руху (№ 36/2024/QH15, чинний з 1 січня 2025 року) мопед — це дво- або триколісний транспортний засіб із конструктивною швидкістю до 50 км/год, а якщо він електричний, то з двигуном потужністю до 4 кВт. Їздити на ньому без посвідчення можна з 16 років. Усе потужніше — це вже мотоцикл, і для нього потрібна категорія A1. Для туриста це означає посвідчення своєї країни та міжнародне, видане за Віденською конвенцією 1968 року. Я не юрист і не певен, що кожен прокат знає точні характеристики своїх скутерів.
Перш ніж сідати на електроскутер, для якого «не потрібні права», спитайте про його максимальну швидкість і потужність двигуна. Без посвідчення у В'єтнамі можна їздити лише на мопеді, тобто до 50 км/год і до 4 кВт.
Дороги в Данангу широкі, що водночас і добре, і погано. Добре — бо місця багато. Погано — бо приблизно 80% цього місця займають скутери, і рухаються вони хаотично. Деякі водії явно не знають правил, і це заразно: щойно кілька людей починають імпровізувати, імпровізують усі. Звикаєш до цього, якщо їдеш повільно й обережно повертаєш.
Як я купив iPhone у Данангу
За кілька днів до вильоту з Варшави я втопив телефон, тож перший тиждень подорожі ходив зі старим iPhone 11. Запасний теж не витримав: його екран уже давно потроху відмовляв, а за день до заміни згас остаточно. Того останнього дня користуватися ним можна було лише одним способом: я робив відеодзвінок у Telegram із телефону дівчини, а мій транслював у нього власний екран. Так я бачив, що на ньому, і вгадував, куди натискати.
У Данангу я поміняв старий телефон на iPhone 17 Pro Max і не став розпаковувати коробку: В'єтнам повертає туристам частину ПДВ за товари, які вони вивозять із країни, а із запечатаною коробкою розмова в аеропорту виходить значно коротшою. Повернути гроші виявилося окремою маленькою пригодою. Стійка VAT Refund у залі вильоту була зачинена, і знадобилося аж двоє охоронців, щоб просто показати нам, куди йти. А сам штамп нам поставили вже на контролі безпеки: щойно ми його пройшли, посадовець прийшов нас шукати. Схоже, мало хто з туристів узагалі цим переймається. Гроші видали в місцевій валюті, і якщо їх відняти, телефон коштував мені приблизно стільки ж, скільки в США. А через п'ять днів я вже скаржився в Threads, що новий телефон не витримує 12 годин у режимі енергозбереження.
Що подивитися в Данангу
Більшу частину наших 5 днів ми присвятили самому місту.
Міст Дракона. 666-метровий міст через річку Хан, відкритий 2013 року. Уздовж нього тягнеться золотий дракон. Я переходив цей міст багато разів. За даними туристичного порталу Дананга, щоп'ятниці, щосуботи, щонеділі та у свята о 21:00 дракон близько 2 хвилин дихає вогнем, а потім ще 3 — водою. Ми приземлилися в суботу менш ніж через годину після того, як шоу закінчилося, і до кінця тижня так і не встигли на нього. А на річці — одні з найгарніших краєвидів міста.

Леді Будда на півострові Шонча. 67-метрова статуя біля пагоди Лінь Ин (Linh Ung) стоїть обличчям до моря на півострові Шонча (Son Tra), що на північний схід від центру. Ми дісталися туди ввечері, і чоловік на дорозі сказав нам, що вже зачинено. Ми все одно піднялися трохи вище на пагорб — і краєвид був того вартий.

Мармурові гори. Приблизно за 8 км на південь від центру посеред рівнинного міста здіймаються скелясті пагорби — Мармурові гори. Їх п'ять, і названі вони на честь п'яти стихій. Для відвідувачів відкрита лише гора Тхюїшон: печери, пагоди й гарний оглядовий майданчик на самій вершині.
Храми. Їх багато, вони дуже гарні й доволі характерні саме для В'єтнаму. А між ними — кілька магазинів, ресторанів і якийсь випадковий в'єтнамський шоколад, що заслужив окремий пост у Threads.
Практичні поради
- Віза (український паспорт): безвізу для українців немає. Електронну візу В'єтнаму можуть отримати громадяни будь-якої країни: до 90 днів, $25 за одноразовий в'їзд або $50 за багаторазовий. Подавайте заявку лише на офіційному порталі evisa.gov.vn. Ми обоє так і зробили, і візи нам схвалили приблизно за 3 дні.
- Транспорт: Grab працює в обох містах. Таксі до центру Хошиміна — 50 хвилин, переважно в заторах, і близько $5.
- Скутери: без посвідчення — лише електромопеди (50 км/год, 4 кВт). Для потужніших потрібна мотоциклетна категорія, а туристові — посвідчення своєї країни плюс міжнародне за Віденською конвенцією 1968 року.
- Шоу на Мосту Дракона: безкоштовне, о 21:00 щоп'ятниці, щосуботи, щонеділі та у свята. Підлаштуйте під нього вечір вихідних.
- Леді Будда: їдьте вдень. Увечері нам сказали, що вже зачинено, хоча на офіційному порталі написано: відкрито цілий день. Не певен, що тоді сталося.
- Мармурові гори: 40 000 донгів (VND) за вхід на Тхюїшон плюс 15 000 донгів за ліфт в один бік (ціни 2025 року з туристичного порталу Дананга).
- Дайвінг: пробне занурення з 2 інструкторами на двох коштувало $120–130 разом із GoPro. Їдьте в сухий сезон (січень–серпень).
- Бюджет: номер із видом на море в Данангу — приблизно $53 за ніч; готель із ванною біля аеропорту в Хошиміні — приблизно $34.
6 серпня ми полетіли до Бангкока, звідки почали 3-денний ривок до Лаосу через Таїланд. Майже через три тижні, дорогою додому, ми провели у В'єтнамі ще одну ніч: апартаменти біля аеропорту Хошиміна, тільки сон і рейс назад до Пекіна о 5:10. Тож Хошимін бачив нас сплячими значно частіше, ніж бадьорими :)
Схожі публікації
- Маршрут нашої подорожі Азією: 9 країн і 16 перельотів за 4 тижні29 лип. 2026 р.
- Кіото й Токіо за тиждень — Японія, моя країна № 8514 серп. 2026 р.Кіото й Токіо, Японія
- Наше сходження на Фудзі: вгору маршрутом Субасірі, вниз — маршрутом Йосіда (гайд 2026)17 серп. 2026 р.Гора Фудзі, Японія
- Мій шлях до 90 країн: Азербайджан, Кувейт, Бахрейн і Вірменія за 8 днів14 жовт. 2026 р.