Пересадка в Пекіні: наша безкоштовна екскурсія з аеропорту на Великий мур

Ми приземлилися в Пекіні близько 4-ї ранку: попереду 16-годинна пересадка, а інтернету, як з'ясувалося, жодного. Google не працював, VPN через Wi-Fi аеропорту не підключався, а вся навігація зводилася до назв застосунків-мап, які ми вичитували з плакатів. Уже за кілька годин ми стояли на Великому китайському мурі, куди возить безкоштовна екскурсія просто з аеропорту, і Китай став моєю 80-ю країною. Через чотири тижні ми повернулися в Пекін на другу пересадку, цього разу цілком готові, — і місто здалося зовсім іншим.
Ці дві зупинки стали початком і кінцем моєї 4-тижневої подорожі Азією: один квиток Air China з Варшави до Хошиміна й назад, і в обидва боки — довга пересадка в Пекіні.
Населення Китаю — близько 1,4 млрд людей, а в одному лише Пекіні перепис 2020 року налічив понад 21,8 млн мешканців. Цікавий факт: уся країна живе за одним часовим поясом, UTC+8, хоча географічно охоплює майже п'ять.
Безкоштовна екскурсія на пересадці в Пекіні: як вона працює
Якщо між міжнародними рейсами в аеропорту Пекін-Шоуду (PEK) у вас від 8 годин, можна поїхати на Beijing Express — безкоштовну екскурсію на пів дня, яку проводить Trip.com. Записуються в терміналі 3 біля виходу з міжнародних прильотів, поруч із кав'ярнею Manner. Бронювати заздалегідь не треба, діє жива черга, а реєструвати починають за годину до кожного відправлення.
| Маршрут | Реєстрація | Екскурсія | Куди |
|---|---|---|---|
| Великий мур | 6:30 | 7:30–13:00 | Мутяньюй, близько 65 км від аеропорту (1–1,5 години дорогою) |
| Місто | 12:30 | 13:30–21:00 | Храм Неба, вулиця Цяньмень, площа Тяньаньмень |
Обидва маршрути починаються та закінчуються в аеропорту. В екскурсію входять транспорт, англомовний гід, квитки до пам'яток та інтернет, а харчування — ні. Але спершу треба пройти паспортний контроль: потрібна віза, безвіз або 240-годинний безвізовий транзит (про нього — нижче).
Розклад важить більше, ніж тривалість пересадки. Trip.com просить повернутися в аеропорт за 3 години до наступного рейсу. Тому на Мур ви встигнете, якщо пройдете паспортний контроль до 6:30, а рейс у вас приблизно після 16:00. На екскурсію містом — якщо пройдете до 12:30, а рейс десь після опівночі. Якщо у вас рівно 8 годин, вийде щонайбільше один маршрут. У нас було 16 годин: ми приземлилися близько 4-ї ранку, з'їздили на Мур, а потім ненадовго приєдналися до екскурсії містом. Усередину Забороненого міста жоден маршрут не заходить: у понеділки воно зачинене, квитків у день візиту не продають, а іноземці бронюють їх онлайн заздалегідь, указуючи номер паспорта.
Безвізовий транзит через Пекін з українським паспортом
Для жодної з пересадок віза мені не знадобилася. Україна входить до списку країн для китайського 240-годинного безвізового транзиту: ви прилітаєте з однієї країни, летите далі до третьої за квитком із підтвердженим місцем і датою — тоді можна вийти з аеропорту та перебувати в дозволених районах до 10 днів. Варшава → Пекін → Хошимін підходить, зворотний маршрут теж. А от прилетіти з країни й полетіти назад у неї ж — уже ні.
У PEK для безвізового транзиту є окрема черга на паспортному контролі, і ми пройшли її приблизно за 10–20 хвилин: кілька запитань про те, куди летимо далі, — і нас пропустили. У моєму паспорті й так повно віз, що, мабуть, не завадило, але й усі інші в цій черзі проходили так само швидко. Нікого не відводили вбік.
Інтернет у Китаї для туристів: перші години
Перша думка після посадки: а як тут узагалі щось робити? Великий китайський файрвол блокує Google, а разом із ним мапи, пошту й пошук, якими я користуюся не замислюючись. До подорожі ми прочитали рівно одну річ — про стійку з безкоштовними екскурсіями в аеропорту — і нічого про те, як вийти в інтернет.
На інформаційній стійці ми запитали, чим тут користуються для навігації. Хлопець спершу порадив місцеву Wi-Fi-мережу, але вона не запрацювала. Тоді він запропонував вимкнути VPN. Це й допомогло: через Wi-Fi аеропорту ми завантажили мапи Amap, а пізніше того ж дня знайшли й купили eSIM онлайн. Поки що не ту, яку продає Trip.com: до неї ми дійшли тільки на другій пересадці.
Найкумедніше: зсередини цього файрвола мій власний сайт відкривався без проблем. Наступного дня я пожартував у Threads, що Великий файрвол блокує майже весь інтернет, але не мій особистий сайт. Пояснення нудне: цензура б'є по конкретних політичних, соціальних чи комерційних сайтах-конкурентах, а не по всьому підряд. Але я ж писав, наскільки моє життя прив'язане до Google, тож день без нього став для мене дивним експериментом.
Безкоштовна екскурсія на Великий мур з аеропорту Пекіна
Єдине, про що ми встигли прочитати: в аеропорту є стійка, де пропонують безкоштовні екскурсії на Великий мур і містом. Від аеропорту до Муру їхати довго, тож безкоштовна поїздка туди здавалася майже неймовірною.
Але це правда. Компанія Trip.com Group запустила Free Layover Tour Service у міжнародному аеропорту Пекін-Шоуду в грудні 2024 року, і все працює саме так, як описано вище. Принаймні на папері.
Насправді ж, коли ми підійшли, за компактною синьою стійкою одразу біля виходу ще нікого не було. Ми чекали майже годину, поки хтось прийде й нас зареєструє, а потім ще годину, поки рушить перший — і єдиний — автобус того ранку.
Автобус повіз нас на Мутяньюй, найкраще облаштовану для туристів серед відреставрованих ділянок: близько 70 км від центру Пекіна, район Хуайжоу, канатна дорога (ми їхали нею в обидва боки) і траса тобогана для спуску. Наприкінці липня там було спекотно й людно — літо в Пекіні, і всім спало на думку те саме. Того дня я написав в Instagram, що було дуже спекотно й людно, і від своїх слів не відмовляюся. А от склад натовпу мене здивував: приблизно 9 з 10 людей довкола нас, схоже, були китайцями. Я думав, що на Великому мурі будуть самі іноземці, а натомість побачив внутрішній туризм таких масштабів, що з Європи й не уявиш. І ні, Мур не видно з Місяця: розгледіти його звідти — те саме, що побачити людську волосину з відстані 3 км.

Екскурсія тривала близько 6 годин і завершила список, який я збирав з 2020 року: Нові сім чудес світу. Їх обрали відкритим голосуванням, а результати оголосили в 2007 році. Великий мур став останнім — після Колізею і Чичен-Іци в 2020-му, статуї Христа-Спасителя, Мачу-Пікчу й Тадж-Махалу в 2022-му та Петри в 2023-му. 7 із 7, готово.

Прогулянка Пекіном замість Забороненого міста
Після Муру ми поїхали в місто з другою безкоштовною екскурсією. Гід кілька хвилин ішов поруч, а тоді попрощався. Заборонене місто, куди всі купують квитки на сайті Палацового музею, ми пропустили. Позаду були нічний переліт і ранок на Мурі, тож хотілося просто погуляти самим.
Чесно кажучи, ця перша прогулянка нагадала мені рідний Київ. Стара забудова, старі вулиці, мало що здавалося новим. Було спекотно, ми втомилися та за кілька годин поїхали назад в аеропорт на вечірній рейс до Хошиміна.

Пересадка в Пекіні, дубль два: діловий район і штаб-квартира CCTV
26 серпня ми прилетіли з Хошиміна об 11:10, і цього разу в телефонах уже була eSIM Trip.com. Наскільки пам'ятаю, це було кілька гігабайтів на день приблизно за долар, тоді як інші eSIM-застосунки просили близько $6 за один гігабайт. Я ніяк не пов'язаний з Trip.com — просто їхня безкоштовна екскурсія та eSIM урятували обидві наші зупинки в Пекіні.
Купіть роумінгову eSIM ще до прильоту в Китай. Її трафік іде через шлюзи за межами материкового Китаю, тож Google Maps, WhatsApp та Instagram працюють без VPN, і над Wi-Fi в аеропорту ламати голову не доведеться.
Ми одразу поїхали в діловий район Пекіна (CBD) — сучасну частину міста. Його символ — штаб-квартира CCTV: дві похилі вежі, з'єднані в петлю, заввишки 234 метри. Спроєктували її Рем Колгас і Оле Шерен з бюро OMA, а добудували в 2012 році. Місцеві називають її «великими трусами» (大裤衩, dà kùchǎ), і щойно побачите її під правильним кутом — більше вже не розбачите.

Почали ми з парку Туаньцзеху, трохи на північ від неї: ставок із човниками напрокат і люди, що танцюють просто неба. Може, це був якийсь захід, а може, там так щодня по обіді — не певен. Так чи інакше, дивитися на це було приємно.

Потім ми піднялися на коктейль у бар із краєвидом на останньому поверсі — здається, у готелі China World Summit Wing, хоча напевно не скажу. Коштували коктейлі приблизно по $9. У повітрі висів серпанок, та й вікна були не надто чисті: кілька гарних кадрів, а загалом — нормально.

Увечері ми трохи походили магазинами й повернулися в аеропорт. До бізнес-зали ми знову пройшли через LoungeKey: ця перевага картки виручала мене всю подорож. Там був 30-хвилинний масаж, а після нього можна ще годину відпочити. Ту годину ми проспали, потім знайшли на фудкорті в терміналі дуже гостру китайську їжу й нічним рейсом полетіли до Варшави.
Першого разу Пекін видався мені схожим на Київ. Другого разу все було бездоганно: цікава архітектура, гарні вулиці, правильна SIM-карта й жодних головоломок.
Практичні поради
- Безвізовий транзит: у 2026 році український паспорт підпадав під 240-годинний безвізовий транзит, якщо далі ви летіли до третьої країни. Майте під рукою бронювання наступного рейсу.
- Безкоштовна екскурсія на Великий мур: для Beijing Express потрібна пересадка від 8 годин в аеропорту Пекін-Шоуду (PEK). Реєструвати починають за годину до кожного відправлення: о 6:30 — на Великий мур, о 12:30 — на екскурсію містом. Приходьте раніше: ми майже годину чекали, поки відкриється стійка, а потім ще годину, поки рушить автобус.
- Яка ділянка Муру: наш автобус їхав на Мутяньюй. Там можна піднятися і спуститися канатною дорогою або з'їхати вниз тобоганом, якщо хочете швидше. На сторінці Trip.com указано Мутяньюй, а в анонсах запуску 2024 року — Бадалін, тож, якщо це важливо, уточніть на стійці.
- Інтернет: купіть роумінгову eSIM до прильоту. Якщо ж ви застрягли на Wi-Fi аеропорту, а VPN не підключається, спробуйте його вимкнути й завантажити місцевий застосунок мап.
- Літо: у липні на Великому мурі спекотно й людно, а харчування в безкоштовну екскурсію не входить. Візьміть із собою воду й перекус.
- Заборонене місто: квитки продають онлайн на сайті Палацового музею, тож спершу перевірте, чи вони ще є, а тоді вже плануйте візит.
- Оплата: Alipay запрацював, щойно я прив'язав до нього міжнародну картку. З WeChat Pay я намучився: SMS-підтвердження постійно не проходило. Тому встановіть і налаштуйте його ще до подорожі, а не на місці.
- Павербанки: на рейсах у Китаї вимагають, щоб на павербанку було маркування CCC. У магазинах Тайбея і Сеула, коли я перевіряв, таких не було, і зрештою я купив Anker на 25 000 мА·год із маркуванням CCC аж у Японії.
У Китаю репутація країни, складної для туристів. Після першої пересадки я б погодився. Після другої вже не певен. Здається, здебільшого все вирішують перші 30 хвилин в аеропорту й те, чи вже стоїть у телефоні правильна SIM-карта :)