Нікіта СавченкоНікіта Савченко всюди

Маршрут нашої подорожі Азією: 9 країн і 16 перельотів за 4 тижні

29 лип. – 27 серп. 2026 р.#travel #photo
69
English
Маршрут нашої подорожі Азією: 9 країн і 16 перельотів за 4 тижні

Вгадайте, скільки перельотів уміщається в 4 тижні подорожі Азією? У нас вийшло 16, плюс один сінкансен і кілька автобусів. Маршрут пролягав через 9 країн, з 29 липня по 27 серпня 2026 року. Сім із них були для мене новими, з 80-ї по 86-ту, а спекотний, людний день на Великому китайському мурі закрив мій список Нових семи чудес світу: 7 із 7. Цей пост — огляд: маршрут і кілька речей, завдяки яким 16 перельотів далися легко.

Стиль подорожі, як я написав у Threads десь на півдорозі: не бюджетний, а спрощений люкс. Дешеві регіональні рейси, бізнес-зала перед більшістю з них і номери, які ми обирали за ванну чи вид на море, а не за бренд.

Кожен переліт позначено на моїй мапі подорожей: вона по черзі відтворює всі перельоти, і можна подивитися, як ця подорож сама промальовується через усю Азію.

Маршрут нашої подорожі Азією по днях

ДатиДеГоловнеДетальніше
30 липняПекін, Китай16-годинна пересадка й безкоштовна екскурсія на Великий мурПересадка в Пекіні
31 липня – 1 серпняХошимін, В'єтнамНічна пішохідна вулиця біля річкиВ'єтнам
1–6 серпняДананг, В'єтнамПробне занурення, Міст Дракона на електроскутеріВ'єтнам
6 серпняБангкок, ТаїландОколиці Великого королівського палацу після закриттяБангкок
7–8 серпняВ'єнтьян, ЛаосСуходолом з Удонтхані, 2-годинний масаж за $20 на двохЛаос
8–9 серпняБангкок, ТаїландBaiyoke Sky, 83-й поверх, із друзямиБангкок
9–11 серпняТайбей, ТайваньМісцева їжа й пагорб на заході сонця замість хмарочоса Тайбей 101Тайбей
11–14 серпняСеул, Південна КореяLotte World Tower перед заходом сонцяСеул
14–17 серпняКіото, ЯпоніяВогнища Годзан-но окурібі на горахКіото й Токіо
17–18 серпняГора Фудзі, ЯпоніяУгору маршрутом Субасірі, униз — маршрутом ЙосідаСходження на Фудзі
18–20 серпняТокіо, ЯпоніяГромадська лазня й перехрестя СібуяКіото й Токіо
20–24 серпняСіаргао, ФіліппіниСвітлячки в мангрових заростях, серфінг на Cloud 9Сіаргао
25 серпняСінгапур«Сади біля затоки» (Gardens by the Bay) між двома рейсамиНижче
26–27 серпняПекін, КитайШтаб-квартира CCTV й масаж у бізнес-заліПересадка в Пекіні

Нові країни по черзі: Китай (№ 80), В'єтнам, Лаос, Тайвань, Південна Корея, Японія та Філіппіни (№ 86). Таїланд і Сінгапур новими не були: у Бангкоку я був уже втретє, якщо не вчетверте. Головним враженням стала Японія, а найкращим у ній — Фудзі, де ми ще й заручилися.

Як ми склали маршрут: один квиток на далекі рейси й багато дешевих перельотів

Основою став один квиток Air China туди й назад: Варшава → Пекін → Хошимін і тим самим шляхом додому, приблизно $1 000 на людину. Ми оплатили його карткою, яка давала власникові доступ до бізнес-зал і туристичну страховку. Щоправда, страховка поширювалася лише на країни, зазначені в квитку: Китай і В'єтнам. Зручні крісла, смачна їжа й довга пересадка в Пекіні в обидва боки. Безвізовий транзит і безкоштовна екскурсія з аеропорту перетворили ці пересадки на прогулянки містом. Подробиці — у пості про Пекін.

Решта маршруту — ланцюжок коротких перельотів, переважно лоукостерами: VietJet, Thai Vietjet, AirAsia, Jeju Air, Cebu Pacific, Scoot. На мапі це схоже на каракулі, але більшість відрізків — просто найдешевший шлях до наступної зупинки. Наприклад, у Лаос ми летіли Бангкок → Удонтхані, а звідти їхали до В'єнтьяна суходолом через кордон. Так кожен із нас заощадив приблизно $150 порівняно з прямим рейсом.

9 країн за 4 тижні — схоже на гонку. Але здебільшого гонки не було: 5 ночей у Данангу й 4 на Сіаргао врівноважили короткі ривки з однією ночівлею. Щоправда, деякі відрізки були виснажливими — наш рейс із Себу до Сінгапуру вилітав о 2-й ночі.

Картка з доступом до бізнес-зал: безкоштовний вхід майже в кожному аеропорту

У цій подорожі найкориснішою річчю в гаманці була картка monobank. Преміальні картки цього українського необанку йдуть парою: Visa Infinite дає доступ до DragonPass, Mastercard World Elite — до LoungeKey. Коли я перевіряв у вересні 2026 року, вхід був безкоштовним, якщо за 30-денний період ви витратили від 10 000 грн; останні 5 днів і день вильоту в цей період не входять. У мене тариф Platinum: 300 грн на місяць (приблизно $7) або безкоштовно, якщо витрачаєте від 40 000 грн.

Бізнес-залами ми користувалися в більшості аеропортів на маршруті, а в Чангі — двічі за день. У Пекіні до цього додавалися безкоштовний 30-хвилинний масаж і година відпочинку. Коли перельотів 16, а багато з них ранні чи нічні, поїсти й подрімати перед посадкою багато важить: ми прилітали помітно менш утомленими. Це не реклама — мені справді сподобалося.

Перш ніж платити за вхід до бізнес-зал, перевірте, чи не випускає ваш банк преміальних карток із LoungeKey, DragonPass або Priority Pass. Якщо вхід залежить від суми витрат, як у monobank, звичайних покупок карткою може вистачити на всі бізнес-зали в довгій подорожі.

Не певен, чи варто платити щомісяця, якщо ви літаєте двічі на рік. Але для такої подорожі тут навіть думати нічого.

Масажні крісла в бізнес-залі пекінського аеропорту — безкоштовно з карткою, що дає доступ до таких зал

Як бути на зв'язку: місцеві SIM-карти, eSIM і найвигідніший варіант, який я знайшов

Від кордону до кордону зв'язок у нас змінювався приблизно так. У В'єтнамі й Лаосі — місцеві SIM-карти, лаоську ми купили просто на кордоні. Далі eSIM для Китаю й Таїланду: китайська — роумінгова, тож трафік виходить за межі материкового Китаю, і Google Maps працює без VPN (детальніше в пості про Пекін). У Тайбеї та Сеулі я, здається, щоразу після приземлення купував нову eSIM у застосунку з App Store, а для Кіото заздалегідь узяв онлайн дешевшу — на 14 днів і приблизно 10 ГБ.

Починаючи з Філіппін, я брав дешеві добові eSIM просто в застосунку Trip.com — і вони виявилися найвигіднішим варіантом за всю подорож. Наскільки я розумію, Trip.com не випускає їх сам, а перепродує eSIM великого маркетплейсу. Після дев'яти країн висновок у мене такий: зв'язок тепер — не проблема. Ви приземляєтеся, ловите Wi-Fi в аеропорту й тут же купуєте та встановлюєте eSIM.

А ще якраз перед від'їздом я втопив телефон і пульт від дрона, тож подорож заодно стала шопінг-туром: новий iPhone у Данангу, новий пульт DJI у Тайбеї. До речі, iPhone 17 Pro Max у режимі енергозбереження не витримував і 12 годин звичайного користування. У 2026-му.

Візи та документи для в'їзду з українським паспортом

Що було потрібно з українським паспортом на час нашої подорожі (липень–серпень 2026), у порядку маршруту:

КраїнаЩо нам знадобилося
КитайДля пересадок нічого: 240-годинний безвізовий транзит
В'єтнамБагаторазова електронна віза — ми в'їжджали двічі, 31 липня і 25 серпня
ТаїландБез візи, плюс онлайн-картка прибуття Thailand Digital Arrival Card
ЛаосЕлектронна віза, її приймають на Мосту тайсько-лаоської дружби біля В'єнтьяна
ТайваньВіза-наклейка від Тайбейського представництва у Варшаві — України немає в списку безвізових країн Тайваню
Південна КореяКороткострокова віза C-3-9, документи подавали особисто у Варшаві — єдина, яку видали без наклейки в паспорті
ЯпоніяВіза-наклейка від посольства у Варшаві
ФіліппіниeVisa (одноразова) плюс реєстрація eTravel
СінгапурБезвізовий транзит до 96 годин — дивіться розділ про Сінгапур нижче

Найбільше часу забрали візи-наклейки: їх видають лише особисто, тож подорож почалася з двох поїздок із Кракова до посольств у Варшаві й назад. Філіппінська eVisa, навпаки, прийшла швидко.

Правила часто змінюються, тому перед бронюванням перевіряйте офіційні сайти. У пості про кожну країну я розповідаю, що саме робили ми.

Чи дорого в Японії? Ціни, мапи й мови в дорозі

У повсякденному житті Токіо, Кіото й Сеул не здалися мені дорожчими за Варшаву, а часом дорожчою була якраз Варшава. На Філіппінах навпаки: дешеві їжа й послуги, але дороге житло. А на Сіаргао вілла просто на пляжі обходилася нам приблизно в $150 за ніч.

Google не всюди головний. Китай його блокує, і цього я очікував. Більше здивувала Південна Корея: застосунок Google Maps нормально відкривався, але не будував пішохідних маршрутів, і ми перейшли на місцеві мапи. Корея дозволила Google експортувати свої картографічні дані лише в лютому 2026 року, і то з умовами, а до того відмовляла компанії в 2007 та 2016 роках. Тож пішохідні маршрути, можливо, скоро з'являться. А там, де Google працює, він не завжди береже дані: у мене зникло 10 років Хронології Google Maps.

А ще сайти постійно не вгадували мою мову. Тайські, корейські та японські впевнено віддавали мені сторінки, яких я не міг прочитати, хоча англійські версії в них були. Браузер повідомляє кожному сайту, якою мовою я хочу читати, через заголовок Accept-Language, але багато хто, схоже, орієнтується на геолокацію. Мені як інженерові це боляче :)

Пересадка в Сінгапурі: «Сади біля затоки» між рейсами

Дорога додому вийшла естафетою: Сіаргао → Себу, ніч у гестхаусі за $17 на Мактані, рейс Scoot із Себу о 2-й ночі, Сінгапур о 5:45, а наступний рейс до Хошиміна — о 16:00. Десять годин: забагато, щоб сидіти в аеропорту, і замало для чогось амбітного.

У Сінгапурі я був удруге. Уперше, у 2022-му, я потрапив туди випадково: уже під час пересадки ми дізналися, що для Індонезії потрібна віза, і натомість пару днів гуляли Сінгапуром.

З українським паспортом у Сінгапур зазвичай потрібна віза, але українці можуть скористатися безвізовим транзитом (Visa-Free Transit Facility): до 96 годин, якщо ви летите в третю країну або з неї та вилітаєте із Сінгапуру літаком, маючи квиток на подальший рейс. Ще треба подати безкоштовну картку прибуття SG Arrival Card протягом 3 днів перед прильотом, включно з днем, коли прилітаєте. Так ми й пройшли цього разу — без візи, лише з квитком на подальший рейс і карткою прибуття.

Перші години ми провели в бізнес-залі Чангі, а близько 9:30 викликали Grab і поїхали до «Садів біля затоки» (Gardens by the Bay) — парку на Марина-Бей із «супердеревами». Гуляти між ними (а це 18 конструкцій заввишки 25–50 метрів) можна безкоштовно. А от до оранжереї Flower Dome і павільйону Cloud Forest пускають за квитками. Цю оранжерею Книга рекордів Гіннесса колись визнала найбільшою скляною теплицею у світі. Наречена сходила в Cloud Forest і вийшла під враженням, хоч і трохи втомилася від натовпу, а я гуляв лише безкоштовною частиною парку. У таку спеку три години в місті й так були десь на межі.

Ми в «Садах біля затоки» в Сінгапурі, позаду — «супердерева»

У садах ми купили кілька сувенірів і навіть повернули за них трохи податку GST через Global Blue. Щоб скористатися сінгапурською системою повернення податку туристам (Tourist Refund Scheme), треба витратити щонайменше S$100 (разом із GST) в одного продавця. Набрати цю суму можна, об'єднавши до трьох чеків за один день.

Сувеніри з дев'яти країн, розкладені вдома

Близько 12:30 Grab повіз нас назад у Чангі. Ми вдруге за день зайшли в бізнес-залу й полетіли далі, до Хошиміна.

Ще одна ночівля там, друга пересадка в Пекіні, нічний переліт — і о 6:55 ранку ми приземлилися у Варшаві. Там зустрілися з друзями й того ж дня були вдома, у Кракові. Тепер у мене 86 країн. Токіо — найкраще місто, яке я будь-коли бачив. Кількох днів там точно не вистачило, і я вже хочу повернутися.