Мій шлях до 90 країн: Азербайджан, Кувейт, Бахрейн і Вірменія за 8 днів

Від Баку до Єревана — близько 450 км. Я дістався з одного міста в інше через Кувейт, Бахрейн і ніч у Шарджі, і саме цей гак підняв мій лічильник країн із 86 до 90 за один тиждень. Чотири нові країни, 8 перельотів, 8 бізнес-зал в аеропортах, 14–21 жовтня 2026 року. У цьому пості — весь маршрут і все, що траплялося між країнами; про кожну країну є окремий пост.

Спершу це мало бути відрядження, але його скасували. А я все одно поїхав.

Усі перельоти є на моїй мапі подорожей: вона відтворює їх один за одним. Колись такий запис вела для мене Хронологія Google Maps, аж поки Google не стер мою історію місцезнаходжень за 10 років.

#Мій маршрут

Дати	Де	Країна	Докладніше
14 жовтня	Краків → Будапешт	—	12 годин у місті
15 жовтня	Баку, Азербайджан	№ 87	Баку
16–17 жовтня	Ель-Кувейт, Кувейт	№ 88	Ель-Кувейт
17–18 жовтня	Манама, Бахрейн	№ 89	Бахрейн
18–19 жовтня	Шарджа, ОАЕ	—	Ніч у готелі аеропорту
19–21 жовтня	Єреван, Вірменія	№ 90	Вірменія
21 жовтня	Ларнака → Краків	—	Самостійна пересадка на Кіпрі

#12 годин у Будапешті: погляд з іншого берега

Подорож почалася з 12-годинної пересадки між рейсами Wizz Air у Будапешті. Для лавки в аеропорту це забагато, тож я сів на автобус і поїхав у місто.

У Будапешті я вже був у грудні 2021 року і тоді весь час провів на пештському боці, поруч із Парламентом. Цього разу я перейшов у Буду й озирнувся на нього звідти. Чесно кажучи, з того берега Парламент значно цікавіший: увесь 268-метровий фасад видно відразу, а перед ним — Дунай.

Почав я із Замкової гори: звідти в один кадр вміщаються Ланцюговий міст, Парламент і пів Пешта.

Далі — нагору, до Рибальського бастіону: білих неороманських терас поруч із церквою Матяша. Арки бастіону беруть Парламент у рамку майже надто акуратно.

Потім я спустився та пройшов майже всю будайську набережну, а біля річки лишався, поки не стемніло. Цікавий факт: купол Парламенту заввишки 96 м — на згадку про 896 рік, коли, за переказами, угорці прийшли в Карпатську улоговину. Базиліка Святого Іштвана на тому березі має рівно таку саму висоту, і це навмисно.

Уночі будівлю підсвічують золотом, і в річці з'являється її двійник. Будапешт сподобався мені обидва рази, але саме цього краєвиду минулого разу й бракувало.

Угорщина вже була в моєму списку, тож лічильник не змінився. Рейс до Баку вилетів о 22:20 і приземлився о 3:50.

#Чотири нові країни, по абзацу на кожну

Азербайджан, № 87. Один день у Баку: увесь Приморський бульвар, Старе місто, Полум'яні вежі в сутінках, якщо дивитися знизу, і місце, де знімали «Діамантову руку». Чисто, гарно, і чомусь трохи як удома. Кращої шаурми я давно не їв.

Кувейт, № 88. Біля Кувейтських веж мене зупинив місцевий блогер, щоб записати вуличне інтерв'ю, і з цього вийшов шестигодинний вечір: історія, базар і моя перша арабська кава. Тепер у мене новий улюблений напій.

Бахрейн, № 89. Форт на місці, де люди живуть понад 4 000 років; машина, яку я орендував на місці, просто в аеропорту; свято Наваратрі на базарі Манами, куди мене запросили; і екскурсія Великою мечеттю Аль-Фатех, де я був єдиним відвідувачем.

Вірменія, № 90. Першого ж вечора — Хор Вірап і гора Арарат на заході сонця, а потім день із другом Богданом: висічений у скелі Гегард, базальтові стовпи ущелини Гарні й покинутий радянський радіотелескоп.

#8 перельотів, 4 авіакомпанії

Усі квитки в один бік, здебільшого куплені окремо:

• Wizz Air: Краків → Будапешт (W6 2420) і Будапешт → Баку (W6 2499), посадка о 3:50
• Jazeera Airways: Баку → Кувейт (J9 602), 23:30 → 2:40
• Kuwait Airways: Кувейт → Бахрейн (KU 615), з терміналу 4
• Air Arabia: Бахрейн → Шарджа → Єреван (G9 106 + G9 246), між рейсами ночівля в Шарджі
• Wizz Air: Єреван → Ларнака → Краків (W6 7837 + W6 2052), два окремі квитки, між ними 5 год 45 хв у Ларнаці

2026-й — рік війни з Іраном, і в небі над Перською затокою це було помітно: мій рейс Баку → Кувейт облітав Іран довгим маршрутом, а деякі рейси в регіоні скасовували. Не видаляйте застосунки авіакомпаній: зміни найперше з'являються саме там.

#Ніч у Шарджі замість лавки в терміналі

Пересадка Air Arabia в Шарджі виявилася вдалим ходом. Рейс із Бахрейну приземлився о 22:25, а рейс на Єреван вилітав о 7:30. Замість ночі на лавці в терміналі я пройшов паспортний контроль ОАЕ й переночував у готелі через дорогу від терміналу.

Ніч вийшла короткою. Близько 5:30 мінарет мечеті біля готелю ще світився на тлі неба, яке ніяк не могло вирішити, чи вже ранок.

За дві години я вже знову був по той бік паспортного контролю, а над літаками Air Arabia на пероні сходило сонце.

#Чому я не взяв дрон

Цього разу дрон лишився вдома. У трьох із чотирьох нових країн політ дрона — щось середнє між „заборонено“ й „неможливо“.

Кувейт у березні 2026 року заборонив будь-які польоти дронів і аерозйомку «до подальшого розпорядження», а згодом — і продаж дронів. Азербайджан узагалі не дозволяє нерезидентам ввозити дрон: митниця забирає його й віддає на виїзді. Бахрейн вимагає ліцензії, а ще дозволів міністерств оборони та внутрішніх справ, яких турист не отримає. Навіть в ОАЕ, де я провів лише одну ніч, потрібна реєстрація, до якої туристи фактично не мають доступу.

У Вірменії дрони дозволені, і, на щастя, Богдан мав свій, тож у пості про Вірменію аерознімки таки є.

#Безкоштовна бізнес-зала перед кожним рейсом

Як думаєте, скільки бізнес-зал в аеропортах припало на 8 перельотів? Вісім: Краків, Будапешт, Баку, Кувейт, Бахрейн, Шарджа, Єреван і Ларнака, і в кожну я пройшов через DragonPass із карткою monobank, за $0. Як працює ця картка, я розповідав у пості про подорож Азією.

Але із цим легко перестаратися. У Кувейті я поснідав у готелі, потім доїхав автобусом до аеропорту й поснідав удруге — в Al Mubarakiya Lounge. Краще б я поспав на годину довше.

Найкращою з восьми, і з великим відривом, була The Pearl Lounge в аеропорту Бахрейну — найбільша бізнес-зала, яку я коли-небудь бачив. Тільки щоб її обійти, мені знадобилося 3–5 хвилин. Площа — близько 2 700 м² (29 000 кв. футів), 10 тематичних зон, душові, молитовна кімната, а ще ігрова — з більярдом і настільним футболом.

Бізнес-зали так швидко стають кращими, особливо в країнах Перської затоки, що я, мабуть, міг би в такій жити. Заважає хіба що ліміт: пускають не раніше ніж за 3 години до вильоту.

Найбільше мені прислужилася остання — SKALA Lounge у Ларнаці. Між двома окремими квитками Wizz Air у мене було 5 год 45 хв, і близько 3 годин із них я просидів там із ноутбуком. Її відкрили в липні 2024 року на третьому поверсі аеропорту: близько 400 місць, тераса з видом на злітну смугу й тиха зона для роботи.

#Візи з українським паспортом

• Азербайджан, Вірменія: без візи
• Кувейт: електронна віза, 10 кувейтських динарів (близько $32)
• Бахрейн: електронна віза на один в'їзд, 10 бахрейнських динарів (близько $27)
• ОАЕ (Шарджа): без візи
• Кіпр: без візи; в'їжджати я не планував, але через самостійну пересадку однаково довелося пройти паспортний контроль

Обидві електронні візи для країн Перської затоки прийшли за час від кількох хвилин до доби. Перш ніж видати посадковий талон, авіакомпанії перевіряли роздруківки на стійці реєстрації, тож майте візи на папері або хоча б офлайн. Разом документи для обох країн затоки обійшлися приблизно в $60.

#Практичні поради

• Термінали аеропорту Кувейту: Kuwait Airways літає з T4, Jazeera Airways — з T5. Перевірте, з якого саме, перш ніж брати таксі.
• Самостійні пересадки: лише з ручною поклажею два окремі квитки Wizz Air через Ларнаку пройшли легко, навіть попри близько 30 хвилин у чергах на паспортному контролі, щоб знову зареєструватися на рейс. Якби довелося здавати багаж, я б не ризикував.
• Готель біля аеропорту замість лавки в терміналі: якщо пересадка вночі, гляньте на готель біля аеропорту. У Шарджі завдяки йому виліт о 7:30 минув зовсім не болісно.
• Оренда авто: у Бахрейні я вперше в житті підійшов до стійки Budget в аеропорту без бронювання, бо день оренди коштував приблизно як таксі до міста й назад. У Вірменії я взяв машину в аеропорту Єревана на 2 дні й за півтора дня встиг побачити Хор Вірап, Гегард, Гарні й телескоп РОТ-54.
• Дрони: якщо летите в Кувейт, Бахрейн чи Азербайджан, залиште дрон удома (див. вище).
• Страховка від банку: квитки я оплатив карткою, до якої банк дає туристичну страховку, і вона покривала всю подорож.

Найбільше мені запам'яталося не число 90, а те, як я стояв у Бахрейні на місці, де люди будувалися понад 4 000 років тому. У нас історію починають із Київської Русі, а це близько тисячі років тому. Я досі не певен, що справді уявляю собі ці «4 000 років».