Нікіта СавченкоНікіта Савченко всюди

Як бути розробником в епоху ШІ

30 бер. 2026 р.#tech #tutorial
325
English
Як бути розробником в епоху ШІ

П'ятнадцять років тому, на початку мого шляху в розробці, мені дуже бракувало ментора. Когось досвідченого: CTO, засновника, будь-кого, хто все це вже пройшов. Щоб сів зі мною на пів години й пояснив, як воно працює насправді. Не синтаксис. Мислення. Патерни. Реальність.

Я вчився, гуглячи. Головним умінням тоді було правильно сформулювати запит і знайти ту саму статтю, де хтось поділився своїми знаннями. Згодом з'явилися туторіали на YouTube. Але здебільшого до всього я доходив сам.

Перемотаймо до 2026-го. Якби ви спитали мене, що ШІ-революція насправді дала розробці, я б відповів так: тепер такий ментор є в кожного. Безкоштовно. Або, якщо ви серйозно займаєтеся софтом, за $20+ на місяць (найдешевша підписка Claude — без сумніву, найкраще, що взагалі можна купити, якщо ви тільки починаєте).

Жива сесія Claude Code — ШІ-агент читає документацію, планує та вносить зміни в код

І це не лише ментор, а й виконавець. Причому не тільки для коду: ще й для пошуку ідей, досліджень, планування, архітектури, дизайну й тестування.

Подивімося правді в очі.

Тепер ШІ допомагає в усіх процесах розробки! 🔥

Особливо в написанні коду.

І вузьке місце тут змістилося: тепер це не код (складність реалізації), а люди. Наша увага, наша здатність оцінювати, наше вміння пояснити, чого ми насправді хочемо, чого потребуємо, що думаємо. Сьогодні функції випускають за дні, а не за місяці.

Якщо ви розробник будь-якого рівня (або лише думаєте почати), це та стаття, якої мені бракувало на старті. А якщо знаєте когось, хто тільки приходить у розробку, надішліть йому цю статтю! 🤲

Англійська — нова мова програмування

Я щиро вірю, що мови програмування стають асемблером — і це не метафора.

Коли хтось вигадав C, потім C++, потім JavaScript, кожна нова абстракція давала людям змогу працювати на рівень вище. Ми перестали думати про регістри пам'яті й почали думати про об'єкти, класи, функції.

Той самий стрибок щойно стався знову. Мова, якою я тепер пишу код, — англійська. Буквально. TypeScript, Rust чи Python — неважливо. Сам вихідний код — артефакт нижчого рівня, згенерований із задуму вищого. Вручну я пишу майже 0% коду. Натомість пишу документацію та складні промпти.

І це не прогноз на майбутнє, а мій звичайний робочий день уже сьогодні. Так я вбудував ШІ-агента в сервіс Jinna. Так само розробляю на Rust AfterPack, обфускатор JavaScript, хоча раніше майже не користувався цією мовою. І все працює.

Модель чарівної скриньки

Будь-який ШІ-інструмент — Claude Code, Cursor, GPT чи щось інше, чим ви користуєтеся, — зводиться до одного:

Запит + контекст → LLM → результат

Чарівна скринька — запит + контекст → ШІ-інструмент → результат

Оце й уся ментальна модель — я згадував про неї і в туторіалі про ШІ-агента. Ви даєте те, що хочете (запит), і те, що моделі треба знати (контекст), а вона видає результат. Інструмент ще й «думає» та сам дещо досліджує, але якість результату прямо пропорційна якості того, що ви дали на вході.

На практиці все відбувається так. На вході — (часто великий) промпт, де описано, що вам потрібно, плюс TL;DR того, що ви з'ясували про кодову базу й наявну архітектуру. На виході — архітектурні рішення, рекомендації щодо моделі даних або готовий код, який або відповідає вашим очікуванням, або перевершує їх.

Ви швидко дійдете ключового висновку: просто дайте LLM усі знання про проблему, які маєте ви як людина. Усе, що знаєте, усе, що важить для рішення, — віддайте моделі. Що повніша картина, то кращий результат. Я бачив, як та сама LLM видавала джуніору посередній код, а сеньйору — архітектуру, готову до продакшну. Уся різниця — в контексті, який їм дали.

ШІ на кожному етапі розробки

Якщо ШІ для вас — лише автодоповнення коду, ви задіюєте хіба що 10% можливостей. Змінився весь цикл розробки, а не тільки написання коду.

Ідеї та дослідження

У вас є ідея. Замість того щоб тижнями самотужки досліджувати ринок, ви можете:

  • Описати ідею одним реченням і дати кільком моделям перевірити її на міцність (Claude, Gemini, GPT навчені на різних даних, тож відповідають по-різному)
  • Попросити огляд ринку: модель знайде конкурентів, обговорення на Reddit, наявні інструменти
  • Перевірити попит на реальних даних. Я нещодавно ділився трюком: Google Ads безкоштовно показує точні обсяги пошуку за ключовими словами, а в парі з Google Trends — ще й динаміку

Те, на що раніше йшли тижні роботи цілої команди, тепер можна зробити за години. Не ідеально (без людської оцінки однаково не обійтися), але досить, щоб швидко ухвалювати зважені рішення.

💡 Порада: з усього, що я пробував, знання з інтернету найкраще збирала зв'язка «Deep Research» у Claude плюс дослідження в Gemini (за ним стоїть Google, найбільше джерело даних).

Іноді під час дослідження доводиться просити Claude покерувати моїм локальним браузером, щоб відкрити сторінки, куди він не дістався своїми силами (а вам він про це не скаже й працюватиме з тим «достатнім» контекстом, який устиг зібрати). Річ у тім, що деякі ресурси закриті для краулерів і «прокраулити» їх можуть лише «люди».

Планування та архітектура

Тут я проводжу найбільше часу. Причому значно більше, ніж на саме написання коду (його однаково на 100% пише ШІ).

Наприклад, коли ми в Arkis збираємося додати фундаментальну функцію, я завантажую в LLM достатньо контексту — наявну архітектуру, обмеження, бізнес-вимоги — і прошу окреслити кілька підходів. Модель зважує всі за і проти, пропонує структури даних, враховує крайні випадки. Потім я прошу її порівняти варіанти, посперечатися з власними рекомендаціями, знайти слабкі місця.

Ідеального плану на виході немає. Але це набагато краща відправна точка, ніж те, що придумав би один людський мозок, особливо коли тисне час.

Усе вирішує режим планування. Я можу днями з нього не виходити, перш ніж натиснути «execute». А потім на виконання йде ~30 хвилин. Агент сам себе тестує, а коли я беруся за QA… якщо все правильно спланувати, воно здебільшого просто працює.

💡 Порада: можна змусити різні ШІ-моделі перевіряти одна одну, бо навчали їх досить по-різному. Для планування та архітектури це вкрай важливо.

Згенеруйте кілька markdown-файлів: плани, архітектуру системи, що завгодно. Потім віддайте їх іншій LLM і попросіть зробити рев'ю. І так по колу.

Дизайн і прототипування

Для багатьох задач я тепер повністю обходжуся без Figma. Дайте LLM свій інтерфейс, попросіть зробити прототип нової сторінки — і за 15 хвилин усе готово. Вона дотримується вашої дизайн-системи й наявних патернів.

Зайдіть на afterpack.dev — дизайн цього сайту народився за кілька ітерацій із ШІ, доки результат мене не влаштував. Єдине, що я зробив руками (крім усіх промптів), — логотип. Логотипи ШІ досі вдаються не дуже.

💡 Порада: першу версію лендингу AfterPack я робив на моделі Gemini Pro 3. Візуально вийшло набагато краще, ніж у Claude Opus 1.6 (чи Sonnet — уже точно не пам'ятаю), навіть із плагінами для UI/UX.

Але з підтримкою коду, який сама ж і згенерувала, Gemini Pro (можливо, і досі) тупила просто жахливо. Тож рецепт сексі-лендингу такий: попросіть Gemini згенерувати дизайн-систему й початковий макет, а далі переходьте на Claude Code.

Написання коду

Саме написання коду (те, що більшість людей і вважає «програмуванням») тепер найшвидша частина роботи. Попросіть Claude Code відрефакторити 100+ розкиданих файлів з UI-компонентами під нові дизайн-патерни, і він упорається з першої спроби за 10 хвилин. Я нещодавно так і зробив із компонентами цього блогу. Раніше на таку нудну роботу, де легко помилитися, пішов би тиждень.

💡 Порада: утім, виконання (принаймні в Claude) зазвичай віддають менш розумним моделям на кшталт Sonnet. А вони не завжди працюють оптимально.

Скористайтеся зручною командою /simplify у Claude Code або попросіть інші моделі ще раз переглянути зміни — якість коду різко зростає.

Тестування та QA

Хто краще за людину перевірить, що продукт справді працює як слід? Можливо, це найприємніша частина: дивитися, як сьогодні впорався ваш ШІ-помічник, і давати йому зворотний зв'язок, ітерація за ітерацією.

Попри це, з деякими задачами ШІ сам пише тести, запускає їх, розбирається, чому вони падають, і виправляє код. Він навіть уміє візуально тестувати проєкт за скриншотами. Цикл, який раніше забирав години — написати код, запустити тести, прочитати помилку, дебажити, виправити, повторити, — тепер уміщається в одну розмову.

Але всі ми знаємо: смак у ШІ не такий, як у нас.

💡 Порада: на реальному, уже запущеному продукті найбільше часу ви проводитимете саме тут, перевіряючи роботу свого ШІ-агента.

Попросити одного ШІ-агента перевірити роботу іншого… Працює, але по суті це вмикає режим YOLO — і ваш проєкт поволі перестає бути вашим.

До речі, про режим YOLO: подивіться на Polsia (ага, а тепер прочитайте назву задом наперед!). Цей проєкт у прямому ефірі показує компанії, якими на 100% керує ШІ. Розробка, виправлення, маркетинг, повний цикл — усе роблять ШІ-агенти. За їхніми діями можна стежити в реальному часі. Захопливо, правда ж?

ШІ-агенти самі створюють софт — демо polsia.com

Вузьким місцем стали люди

Коли ШІ-інструменти настільки хороші, ви, людина, стаєте вузьким місцем.

ШІ робить стільки всього так добре, що ваша роль зміщується: ви суддя, контролер якості, архітектор, який вирішує, що створювати й навіщо. Певною мірою ще й менеджер: треба правильно пояснити ШІ завдання, а потім справді оцінити, що вийшло.

Але справжнє вузьке місце навіть не ви особисто, а синхронізація між людьми. Зустрічі, передавання задач, непорозуміння, очікування погоджень. У світі, де виконання триває 30 хвилин, 3 дні на узгодження вимог стають головною статтею витрат.

Є й інший бік: тепер це неймовірно виснажує мозок. Як не парадоксально, раніше програмувати було спокійніше: тримаєш одну ідею в голові 10–20 хвилин, набираєш її, дебажиш, ідеш далі. Тепер код пишеться швидко, тому й думати вам треба швидше. Ви ж вузьке місце, пам'ятаєте? Тож намагаєтеся обігнати LLM і тримаєте паралельно відкритими 3–5 терміналів Claude. В одному Claude рефакторить базу компонентів, у другому реалізує новий API-ендпоінт, у третьому проєктує нову функцію та пише специфікації. А ви стрибаєте між ними, переглядаєте результати, підкидаєте контекст, ловите помилки.

Як у фільмах, які ми дивилися задовго до 2026-го…

Моє справжнє робоче місце — кілька терміналів Claude Code паралельно на 49-дюймовому ультраширокому моніторі

(це справжнє фото мого столу, ще до того, як я повернув один 49-дюймовий монітор)

Мозок постійно «тіктокає» між контекстами. То ви цілком занурені в складне архітектурне рішення, то швидко погоджуєте дрібні зміни в трьох вікнах поспіль. Не можу не пожартувати: TikTok створили спеціально, щоб натренувати наш мозок на таке швидке перемикання контекстів, і він ненароком підготував ціле покоління до розробки із ШІ :)

Хто виграє в цьому новому світі

Якщо подивитися, хто зараз на коні, закономірність очевидна — усе вирішують віддача на одну людину й мінімум витрат на координацію:

  • Соло-розробники із чіткою місією, які можуть самі випустити цілий продукт. Там, де раніше SaaS чи гру будували кілька команд, тепер одна досвідчена й зосереджена людина може зробити все із ШІ-інструментами, ще й на інфраструктурі, яка соло-засновнику майже нічого не коштує.
  • Невеликі злагоджені команди із чіткими зонами відповідальності. Менше людей, менше зустрічей, більше релізів.
  • Генералісти рівня senior+ — «золоті інженери», достатньо різнобічні, щоб бути PM, PO, QA і розробником в одній особі. Тепер вони відповідають за цілі функціональні напрями чи навіть продукти, а не лише за модулі коду.

Одна людина тягне те, на що раніше потрібна була команда. Для більших проєктів і корпорацій розподіл ролей, звісно, досі потрібен, але зона впливу кожного набагато ширша, ніж навіть два роки тому.

Як я тепер насправді розробляю софт: історія AfterPack

Хочу показати, як це працює на практиці, бо абстрактні поради доходять, лише коли бачиш реальний процес. Я розробляю AfterPack — обфускатор JavaScript на Rust, створений для епохи ШІ.

Три тижні я працював над базовою архітектурою — і не написав жодного рядка на Rust.

Ці три тижні минули так:

  1. Спершу документація. Багато .md-файлів, які описують, як працює AfterPack. Над різними частинами специфікації працювали різні ШІ-агенти з різними промптами. Уже понад 20 документів і жодного рядка на Rust (крім концептуального тестування на JavaScript) — лише ретельне проєктування системи.
  2. Прототипи на JavaScript. Перш ніж братися за Rust, я зробив прототипи перетворень обфускації на JavaScript. Кілька ітерацій. Агенти намагалися зламати прототип обфускатора, а потім пропонували покращення.
  3. Тестування на злам. Я залишив Claude Code працювати на ніч з простою метрикою успіху: «ітеруй, доки свіжий екземпляр Claude без контексту не зможе деобфускувати обфускований приклад». Він працював, ітерував і сам покращував перетворення.
Специфікація рушія AfterPack — понад 20 файлів документації, нуль коду на Rust

Порівняйте це з «класичним» підходом. Там одна чи кілька людей самі роблять усе: дослідження, архітектуру, прототипи й тестування на злам. Вони часто дивляться на все крізь призму власного досвіду й завжди впираються в кількість доступних годин.

А ще я пишу продакшн-код на Rust. Мовою, якої до того майже не торкався. Бо моя справжня мова тепер — англійська: я зосереджуюся на архітектурі, структурах даних, алгоритмах і патернах. LLM бере на себе решту Rust.

Цікавий факт: попереднє покоління обфускаторів JavaScript їхні автори будували 2–3 роки. Я маю всі шанси випустити щось просунутіше за частку цього часу. Те саме я особисто відчуваю з DataUnlocker: роки роботи тепер можна стиснути в кілька місяців соло.

Що я зрозумів про ефективну роботу із ШІ

Якби треба було звести все до одного висновку, то він такий: контекст — це все. Пам'ятаєте чарівну скриньку? Якість того, що виходить, повністю залежить від того, що ви дали на вході. Перш ніж просити LLM щось зробити, я пишу документацію. Описую, що хочу, навіщо, які обмеження, що таке «добре». Завантажую наявні кодові бази, архітектурні документи, стайлгайди. Що конкретніший контекст, то менше буде уточнень і переробок.

Найбільша помилка, яку я бачу в розробників, — ставитися до ШІ-інструментів як до навороченого автодоповнення та одразу кидатися генерувати код. Не робіть так. Починайте з режиму планування. Просіть кілька архітектурних підходів. Нехай модель посперечається з власними рекомендаціями. Якщо цільова мова складна, спершу зробіть прототип на простішій (я прототипую логіку для Rust на JavaScript). І лише тоді, маючи надійний план, дайте моделі виконувати.

До речі, вміння правильно гуглити? Воно перетворилося на вміння правильно ставити запитання — той самий м'яз, тільки сильніший. Чітко кажіть, що хочете й навіщо. Давайте приклади бажаного результату. Якщо відповідь не та, не просто перепитуйте — додайте контексту. І спробуйте поставити те саме запитання різним моделям: Claude, Gemini, GPT. Кожна погляне на нього по-своєму, бо їх навчали на різних даних.

Найкращі результати дають розмови з кількох кроків, а не окремі промпти: почніть із загального («перевір мою ідею на міцність»), перейдіть до конкретики («спроєктуй шар даних з урахуванням цих обмежень»), виконайте («реалізуй цю специфікацію»), перевірте («напиши тести, запусти їх, виправ те, що падає»). Це розмова, а не командний рядок.

І ще одне: тримайте архітектуру у своїх руках. ШІ реалізує будь-яку архітектуру, яку ви опишете. Ваше завдання — описати правильну. Саме ви розумієте бізнес-контекст, обмеження команди, ціну підтримки. Цю частину ще довго не автоматизують.

Про інструменти: чому Claude

Мушу згадати інструмент, без якого більша частина цього в мене не вийшла б. Я не амбасадор і не промоутер, а просто дуже задоволений користувач, який вважає, що Claude сьогодні — iPhone у світі софту. Я писав про це в LinkedIn кілька місяців тому, і відтоді думки не змінив.

Мій пост у LinkedIn про те, що Claude — найкращий продукт 2025 року

На момент написання статті жодна модель не зрівняється з Opus у розробці, а Claude Code як інструмент просто працює: швидко й інтуїтивно, а на великих кодових базах не розсипається. Я пробував Cursor, Antigravity та інші інструменти з різними моделями, але саме Opus, модель Anthropic, стабільно вирізняється якістю реалізації і зручністю для розробника.

Моя найдорожча підписка — $100 на місяць, і вона варта кожного цента. Віддача від неї шалена.

Чи замінить ШІ програмістів?

Це запитання мені ставлять дуже часто — я говорив про нього на панельній дискусії в Кракові, а тепер воно спливає майже в кожній технічній розмові. Моя чесна відповідь: ні, але роль швидко змінюється.

Те, що ми тут називаємо «ШІ», — це інструменти. Дуже, дуже хороші інструменти. Рівень абстракції піднявся: від написання коду до проєктування систем, від реалізації функцій до рішення, які з них мають існувати й навіщо. Компілятори не знищили програмістів. Електронні таблиці не знищили бухгалтерів. Але ті, хто відмовляється від нових інструментів, відстануть, а ті, хто їх опанує, стануть значно продуктивнішими.

Мене не полишає одна думка: ми неймовірно близько підійшли до того, щоб відтворити, як працюють люди. У ШІ-агентів є свої «системні промпти» (виховання), інструменти (навички) і контекст (пам'ять). Межа між людським мисленням і мисленням ШІ поволі розмивається. Але є ліміт, який я називаю бар'єром експоненційної складності: що більше ШІ знає, то більше суперечностей мусить розв'язувати, а кожне таке розв'язання — фактично упередження. Це стіна, принаймні поки що.

Із чого почати

Якщо ви ніколи не писали софт, установіть Claude Code або будь-якого ШІ-асистента для програмування, відкрийте термінал і звичайною англійською опишіть, що хочете зробити. Серйозно, просто спробуйте. Ви вчитиметеся, спостерігаючи, як він міркує над задачею, а до кінця дня матимете щось робоче.

Якщо ви вже пишете софт, але ще не сприймали ШІ-інструменти всерйоз, — спробуйте зробити наступну функцію повністю із ШІ. Планування, реалізація, тестування — усе. Дайте достатньо контексту й подивіться, що вийде.

Якщо ви вже щодня користуєтеся ШІ, зосередьтеся на контексті. Пишіть кращу документацію, перш ніж братися за код. Більше часу проводьте в режимі планування. Спробуйте зробити щось мовою, якою ніколи не користувалися, — побачите, що бар'єр нижчий, ніж здається.

А якщо ви тимлід, продуктивність найбільше зросте не від того, що кожен швидше пише код, а від того, що координація забирає менше часу. Дайте своїм найкращим інженерам відповідати за більші напрями. Перегляньте, чи кожен процес і кожна зустріч досі потрібні, коли виконання таке швидке.


P.S. Якщо знаєте когось, хто тільки починає в розробці, — поділіться з ним цією статтею. Кожен заслуговує на того ментора, про якого я мріяв п'ятнадцять років тому! :)

P.P.S. Не дивно, що й цю статтю я писав із ШІ. 30 хвилин, щоб вивантажити думки з голови, кілька годин на шліфування та ілюстрації — і готово.